ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
САМОРОЗВИТКУ Й САМООСВІТИ
НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
Компетентність - це перелік
стандартів, які чітко описують, що саме необхідно людині для того, щоб
якнайкраще виконувати свою роботу. Вона описує необхідні навички, знання й розуміння,
які є значущими для компетентного виконання роботи.
Компетентність є індикатором
того, як окремі учні можуть підвищити свою успішність і працездатність на
уроці. Прописана компетентність — це стандарти, з допомогою яких можна оцінити
діяльність людини щодо найкращого з можливих варіантів виконуваної роботи. У
свою чергу, це приводить до поліпшення роботи класу в цілому. У результаті у
виграші виявляється окремий учень, клас і суспільство. Компетенція може виявити
сильні сторони учня та якості, що йому необхідно поліпшити. Вона визначає
найкращий спосіб виконання роботи.
Однією з основних груп компетентностей є
інформаційна, тобто вміння одержувати, осмислювати й використовувати
інформацію з різних джерел, якими можуть бути:
1) емпіричний дослід, який ми використовуємо для
вивчення біології рослин (дослід із фотосинтезу, дихання рослин, умов прорастання
насіння), біології тварин (спостереження за поводженням акваріумних риб під
час годівлі й нересту і впливу на них різних екологічних факторів), біологія
людини (вивчення колінного рефлексу, вплив фізичного навантаження на частоту
серцевих скорочень, вимірювання життєвої ємності легенів тощо);
2) література. Учні самостійно готують інформацію з
науково-популярної літератури про різноманіття рослин і тварин;
3) засоби масової інформації (підбір матеріалу «Новини
біології»);
4) нові інформаційні технології (учні готують
презентації з тем «Модифікаційна мінливість», «Будова й функції нуклеїнових
кислот» тощо).
Наступною групою є компетентність саморозвитку й
самоосвіти. Вона є однією з ключових, оскільки формується в процесі навчання й
виховання школярів, ґрунтується на постійному тренінгу засвоєння структури
діяльності особистості. Самоосвіта здійснюється за етапами:
¾ Постановка мети
¾ Шанування
¾ Організація робочого листа
¾ Реалізація
¾ Рефлексія
Самостійна робота учнів спрямована на оволодіння навчальним
матеріалом або його застосування без участі вчителя. Ми пропонуємо такі прийоми
та способи самостійної роботи на уроках біології:
1.Складання плану параграфа.
2. Робота з поняттями (разом з учнями перекладаємо
терміни, шукаємо однокорінні слова. Це допомагає зробити запам'ятовування
осмисленим. Наприклад, гомогаметний,
гомологія означає «однаковий». Під час кожної нової зустрічі зі знайомими
коренями проводиться аналогія).
3. Робота з тестами, що перетворює їх з інструмента
контролю на інструмент навчання. Наприклад, під час вивчення нового матеріалу
учням пропонується вибрати правильне твердження й довести свою правоту Під час
закріплення матеріалу учні попередньо працюють із текстом підручника, потім
— з тестовим завданням з наступною дискусією з теми. Під час обговорення
питань ми просимо побудувати виклад матеріалу з уживанням термінів і понять,
що ввійшли в тестові завдання.
4. Завдання на виявлення відповідності. Їхня суть
полягає в необхідності встановити відповідність між поняттям і змістом.
Наприклад, на уроці біології рослин можна запропонувати таке завдання: установіть
відповідність між формулою квітки й назвою рослини.
5. Складання логічних схем. Учням дається завдання:
користуючись текстом підручника, закінчити пропоновану схему складу крові.
6. Робота зі складання й заповнення таблиць.
7.Складання графічних конспектів. Учні самостійно
виділяють опорні сигнали та зв'язки між ними.
Наприклад, з теми «Родина Капустяні» слабкі учні
використовують план характеристики родини:
Видовий склад
Життєві форми
Будова квітки
Будова плода
Суцвіття
Під час перевірки враховується повнота використання
матеріалу, логіка викладу,
грамотність.
8. Велика увага приділяється
розв'язанню творчих задач. Перед учнями ставиться проблема, далі вони
об'єднуються в групи, при цьому кожен самостійно обмірковує розв'язання
проблеми, після чого думка виноситься на загальне обговорення. Це дозволяє
розвивати індивідуальні можливості й творчі здібності. Наведемо приклад.
Тема. Травлення. Затяжний обід
Довжина
кишечнику людини в 4 рази перевищує довжину тулуба, кишечнику собаки — у 4,5
рази, вівці — у 24 рази. Поясніть ці факти.
Підказка 1
(більш докладне питання). Припустіть, за рахунок якого відділу й чому
загальна довжина ШКТ у вівці більша порівняно з людським?
Підказка 2.
Визначте функцію кишечнику, згадайте, за рахунок чого вона здійснюється.
Відповідь. Довжина
кишечнику залежить від
характеру їжі. Напівоброблена їжа
перетравлюється швидше, до того ж людина й собака споживають мало клітковини. В овець же практично все меню складається з грубої рослинної їжі, тобто
клітковини. Для її перетравлювання необхідні бактерії, що містяться
в товстому кишечнику. Чим більше організм пристосований до споживання клітковини, тим довший товстий
кишечник.
2. Відомо, що довжина товстого кишечнику корів
порівняно з таким в овець менша. Раціон тих та інших при цьому практично однаковий.
Як же бути з попереднім висновком? Поясніть ці факти.
Відповідь. Перетравлювання клітковини в кожному разі здійснюють
симбіотичні бактерії. Просто в корови вони містяться не лише в товстому
кишечнику, але й у шлунку (шлунок корови має складну будову): Тому надлишкової
довжини товстого кишечнику у випадку корови не спостерігається.
9. Інструктивні картки.
Використання інструктивних карток дозволяє учням
самостійно вивчати матеріал, завдяки чому формується діяльнісно - творча
особистість. Під час роботи важливо передбачити взаємодію школяра не лише з
літературою, але і з натуральним об'єктом.
|