Для роботи тобі знадобиться (за можливістю):

•    географічний атлас материків та океанів;

•    контурна карта материків та океанів;

• Для записів – роздруковані дидактичні матеріали, які пропонуються до кожного заняття у даному дистанційному комплексі.

П л а н    з а н я т т я

(для переходу до тематичних блоків заняття натисніть на гіперпосилання у даному плані заняття):

1.    Фізико-географічне положення Антарктиди.

2.    Антарктида та Антарктика.

3.   Берегова лінія материка.

4.    Відкриття і перші дослідження материка.

5.    Сучасні дослідження Антарктиди. Міжнародне співробітництво.

6.    Українська станція Академік Вернадський.  

Висновки до заняття

Питання для самостійного контролю знань

РОЗПОЧИНАЄМО:

Антарктида, неначе величезна крижина, застигла за Південним полярним колом Землі. Ніде на нашій планеті немає таких суворих природних умов. «Імперія холоду», «полюс недоступності», «полюс вітрів», «безлюдний материк», «континент без кордонів»  – усе це про Антарктиду – найвищий та найхолодніший материк Землі. Його середня висота 2040 м, а середня температура найтеплішого місяця від'ємна. Він покритий товстим шаром льоду (2-4 км). Льоди Антарктиди містять близько 80 % прісної води планети. Її льодовий «шолом» впливає на клімат усієї південної півкулі Землі. Тільки на цьому материку розрізняють протягом року не пори року, а полярну ніч та полярний день, які на полюсі тривають по півроку.

     Після відкриття Антарктида поставила перед ученими багато питань. Чи завжди материк був укритий товстим шаром льоду? Що приховує під собою крижана «шапка»: материк чи групу островів? Чи є у надрах континенту поклади корисних копалин? Останнім часом Антарктида непокоїть людство своїми екологічними проблемами. Над нею було виявлено небезпечну для живих організмів «озонову дірку». Чому вона виникла саме тут, біля південного полюсу? Багато з цих загадок материка розгадаємо й ми.

     В Антарктиді немає постійного населення. Жителями цього льодового безмежжя є нелітаючі птахи пінгвіни, які опанували суворі життєві негаразди льодового материка планети. Антарктида не належить жодній з держав. Тільки на науково-дослідних станціях учені різних країн, у тому числі й України, змінюючись щороку, досліджують льодовиковий покрив, підлідний рельєф материка, корисні копалини, кліматичні особливості, верхні шари атмосфери, життя в прибережних водах. Цими дослідження користується усе людство. Вивчаючи цю тему, ми також піднімемо завісу над таємницями шостого материка планети.   

Пригадайте та повторіть:

• Пригадайте, у якій послідовності дають характеристику материка.

1.       Фізико-географічне положення Антарктиди

Визначте та пригадайте:

• За фізичною картою світу визначте розташування Антарктиди відносно екватора та нульового меридіана.
• Пригадайте, що обмежують на карті лінії полярних кіл?

     Особливості природи Антарктиди викликані незвичністю її розташування на нашій планеті. Майже вся вона лежить на південь від Південного полярного кола. Тільки частина материка виходить за його межі. Тому тут спостерігаються полярна ніч та полярний день.

Запишіть та позначте на к/к:

1. Площу, яку займає Антарктида та порівняйте її з площами інших материків.
2. За фізичною картою світу визначте, які океани омивають береги Антарктиди. Підпишіть їх на контурній карті.
3. На к/к позначте: південне полярне коло, найбільший півострів материка, найглибшу та найширшу протоку світу, найбільше море біля берегів Антарктиди.

Визначте та пригадайте:

• З’ясуйте, у які місяці року в Антарктиді панує полярна ніч, а коли – полярний день.

     Північні береги материка омивають три океани: Тихий, Атлантичний та Індійський. Їх неосяжні простори відділяють Антарктиду від усіх материків нашої планети. З цим пов’язана неповторність її природних умов, унікальність органічного світу.

     Найпівденніша точка нашої планети – Південний полюс – лежить майже у центрі Антарктиди. Всі напрямки від нього ведуть лише на північ. Наявність у цьому районі Землі великого масиву суходолу, оточеного океанічними просторами, призвело до виникнення найбільшого сучасного материкового зледеніння.   

2. 2.    Антарктида та Антарктика.

  Антарктида з її потужним льодовиковим покривом суттєво впливає на природу усієї південної півкулі нашої планети, а особливо на прибережні частини Океану. Тому всю південну полярну область нашої планети – Антарктиду разом із прилеглими до неї частинами трьох океанів – називають Антарктикою (у перекладі з грецької мови «анти» означає проти), тобто та, що лежить проти північної полярної області земної кулі — Арктики. Окремі вчені навіть виділяють навколо Антарктиди самостійний п’ятий океан – Південний, на властивості водних мас та органічний світ якого суттєво впливає найхолодніший материк світу.

     Умовною межею Антарктики вважають кромку плаваючих льодів, що проходить приблизно між 48° та 60° пд. ш.   

3. Берегова лінія материка.

     Потужний льодовиковий покрив визначає форму та розміри материка. Часто буває нелегко провести межу, де закінчується суша під шаром криги. Саме краї покривного льодовика, що обриваються стіною вбік океану, утворюють берегову лінію. Сповзаючи на шельф та спираючись на оканічне дно, вони утворюють шельфові льодовики.

     Окремі ділянки вод океанів, що прилягають до материка, називаються морями. Більшість морів носить імена учасників експедицій, що відкривали і вивчали цей континент. Найбільшими з них є моря Уедделла, Росса та Беллінсгаузена. Виділяється один великий півострів – Антарктичний.

За фізичною картою Антарктиди у вашому атласі:

• Прослідкуйте за картою, де знаходяться найбільші шельфові льодовики біля берегів Антарктиди.

Знайдіть на карті Антарктиди найбільші моря біля берегів материка та Антарктичний

4. Відкриття та перші дослідження материка

     Заповніть таблицю в ході опрацювання теоретичного матеріалу блоку

Таблиця 1. Першовідкривачі та дослідження Антарктиди

Антарктида була відкрита останньою з материків Землі. Ще стародавні вчені здогадувались, що в Південній півкулі у високих широтах повинен існувати великий материк. Його пошуки в свій час призвели до відкриття Австралії, яку вважали частиною цього материка. У XVIII ст. знову на пошуки Південного материка вирушив англійський мореплавець Джеймс Кук. Але він не зміг досягнути материка через складні погодні умови. Шлях його кораблям перетнули плавуча крига й айсберги Антарктики. Дж. Кук змушений був повернути назад і стверджував, що далі на південь землі немає, тільки крига, що покриває океан.

     Антарктида була відкрита тільки в XIX ст. На пошуки Південного материка в 1819 р. вирушила російська навколосвітня експедиція на кораблях «Мирний» та «Восток» під керівництвом військових — капітана 2-го рангу Фадея Белінсгаузена та лейтенанта Михайла Лазарєва. У 1820 р. російські кораблі підійшли до берегів Антарктиди. За час плавання вони тричі перетнули Південне полярне коло і обігнули Антарктиду, кілька разів досягаючи її узбережжя, але не висаджуючись на ньому.

     Вже через рік англійські моряки здійснили першу висадку на материк в районі Антарктичного півострова. Згодом багато експедицій різних держав продовжили дослідження материка, але всі дослідження стосувалися тільки узбережжя. Внутрішні частини залишалися невідомими та здавалися недосяжними.

     Першими проникли в глибину континенту норвежець Руаль Амундсен і англієць Роберт Скотт влітку Південної півкулі 1911 р. Маршрут Амундсена був вибраний на 100 км коротшим, ніж у Скотта. Амундсен на санях з собаками разом з чотирма товаришами досяг Південного полюса 14 грудня 1911 р. Скотт досяг полюса на місяць пізніше — 18 січня 1912 р. На зворотному шляху Скотт та його товариші загинули, але до самого кінця не кидали свої геологічні колекції та інші матеріали досліджень. Тільки 12 листопада 1912 р. пошуковий загін знайшов загиблих. У складі експедиції Роберта Скотта був і наш земляк — полтавчанин Антон Омельченко. Йому вдалося повернутися до узбережжя з іншою групою учасників експедиції, яких Скотт ще до досягнення полюса відправив назад.        

5. Сучасні дослідження Антарктиди. Міжнародне співробітництво.

      У першій половині ХХ ст. дослідження Антарктиди були епізодичними й обмежувалися окремими експедиціями. Але з другої половини 50-х рр. почалися регулярні дослідження материка на полярних станціях, які проводять різноманітні наукові спостереження. Результатом їх роботи став перший Атлас Антарктиди, який вийшов в світ у 1966-69 рр. 

• За слайдами флешролику встановіть держави, що проводять наукові дослідження в Антарктиді;
• Випишіть напрямки міжнародних досліджень Антарктиди та їх значення для сучасної географічної науки.

У складі вчених-полярників є метеорологи, фізики, біологи, гідрологи, гляціологи тощо. За останні десятиліття було зроблено багато досліджень, що збагатили науки про природу Землі.

     Аби уникнути дублювання досліджень, світова спільнота утворила Міжнародний комітет з координації антарктичних досліджень. До складу комітету входять кілька підрозділів, що координують роботу постійних та сезонних станцій за напрямами: морські дослідження, біологічні ресурси, верхні шари атмосфери, льодовий покрив, клімат тощо.

     Антарктида не належить жодній державі. Тут заборонено видобуток корисних копалин, полювання на тварин, випробування зброї тощо. В останні роки Антарктида стала місцем відвідування туристів, але ніяких туристичних споруд (готелів, станцій) на материку не будується. Всі туристи живуть на туристичних кораблях, що підходять до берегів Антарктиди.   

6. Українська станція «Академік Вернадський».

Українські вчені й раніше, у складі радянських експедицій, брали участь у дослідженнях в Антарктиді на станціях, що нині належать Росії.

     З отриманням незалежності перед Україною постало питання про проведення своїх досліджень, які могли відігравати велику роль у розвитку національної науки. Бажання України проводити дослідження підтримала Великобританія, уряд якої в 1995 р. подарував нашій країні англійську станцію Фарадей. Тепер станція має назву Академік Вернадський.

     Антарктична станція Академік Вернадський розташована на одному з островів поблизу Антарктичного півострова на Тихоокеанському узбережжі Антарктиди. Українські вчені вивчають верхні шари атмосфери, поширення енергії від поверхні Землі вгору, земний магматизм, материковий лід, ведуть метеорологічні та біологічні дослідження, спостерігають за озоновим шаром планети, змінами, пов'язаними із забрудненням природного середовища. Результатами досліджень науковці обмінюються з вченими інших антарктичних станцій, зокрема Великобританії, передають до Міжнародного комітету з координації антарктичних досліджень.   

Висновки до заняття:

•    Фізико-географічне положення Антарктиди визначається її положенням навколо Південного полюса в межах Південного полярного кола. Тому Антарктида – найхолодніший материк на Землі.

•    Відкрила Антарктиду у 1820 р. російська експедиція під керівництвом Фадея Белінсгаузена та Михайла Лазарєва.

•    Південний полюс був вперше досягнутий норвезькою експедицією під керівництвом Руаля Амундсена. Другим досяг цієї точки англієць Роберт Скотт.

•    Антарктида — материк міжнародного співробітництва, який не належить жодній державі, але на якому розташовані науково-дослідні станції багатьох країн.

•    В Антарктиді з 1995 р. працює українська антарктична станція Академік Вернадський.   

Цілеспрямований знавець географії!

Якщо Ви з легкістю відповіли на всі питання сміливо - ДО НАСТУПНОГО ЗАНЯТТЯ. Творчої наснаги та успіхів

З повагою і вірою у Вас.

Маханько Олена Анатоліївна, вчитель географії КЗШ №44