РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ КОЖЕН УЧИТЕЛЬ МАЄ ПОЧАТИ З СЕБЕ

Біологія вже давно є не просто наукою про живе – вона стала життям, а її знання - повсякденним виживанням. Хто це розуміє, переймається тим, щоб шкільна біологія посіла належне місце в шкільній освіті. Однак, заклики до реформування останніми роками швидше лякають, ніж вселяють надію...

Учителі України пам’ятають сплеск активності вчителів біології після Першого біологічного форуму (Київ, 2006). На створеному тоді  сайті www.biology.civicua.org розмістилася величезна методична база, яка й тепер оновлюється і працює на школу. Чому не спрацьовує? А чому не спрацьовує на піднесення статусу шкільної біологічної освіти пріоритетне положення біологічних знань у сучасному світі? На мою думку, реформування шкільної біологічної освіти кожен учитель має розпочати із себе. Пропоную, виконати таку програму мінімум.

Інтелект. Я маю знати свій предмет так, щоб, незалежно від програм і підручників, навчити дітей біології. В Інтернеті я маю орієнтуватися не гірше за моїх учнів.

Методика. Я маю володіти такими технологіями викладання, які забезпечать моє комфортне професійне існування в середовищі школи.

Моральність. Я особисто маю високо нести статус учителя, щоб цей статус знову стало поважати суспільство.

Біологічна освіта формує в учнів розуміння життя як най­більшої цінності - основу гуманістичного світогляду, екологічний та еволюційний погляд на процеси і об’єкти живої природи. Вивчення біології сприяє усвідомленню того, що збереження біосфери є обов’язковою умовою не тільки розвитку, а й існування людства. Цінності життя формуються в людини насправді єдиним шляхом – шляхом спілкування з об’єктами живої природи. Зростає значення біологічної освіти в підготовці молодого покоління до життя та праці. Сьогодні лише біологічна освіта ставить перед собою мету організувати взаємодію людини з живою природою на різних вікових ступенях її розвитку, вивчаючи біологічну форму руху матерії.

Біологічна форма руху матерії не може бути пізнана на якомусь одному структурному рівні організації живих систем; сутність біологічної форми може бути пізнана лише шляхом синтезу знань, здобутих на підставі аналізу різних структурних рівнів організації живої матерії. Пізнання цих закономірностей на кожному окремому рівні організації живих систем є необхідною умовою для створення цілісної картини біологічних систем. Ще однією умовою формування цілісних знань про живу природу є забезпечення наступності в навчанні.

Можна накреслити деякі напрями реалізації педагогічних ідей, які дадуть поштовх розвитку біологічної освіти в середній школі. Це пошук нових дидактичних моделей вивчення теоретичних узагальнень біологічної науки з метою формування цілісної картини біологічних систем та природи взагалі, підвищення мотиваційної складової навчального процесу. А також упровадження нових прийомів і методів навчальної діяльності для забезпечення реалізації екологічного та еволюційного підходу до пояснення процесів і об’єктів живої природи.

В організації навчального процесу з біології в новому навчальному році вчителям слід звернути увагу на можливі основні шляхи поліпшення якості змісту освіти, а саме:

• особистісну орієнтацію змісту освіти, яка передбачає розвиток творчих здібностей учнів, індивідуалізацію їх навчання з урахуванням інтересів і нахилів;

• гуманізацію та гуманітаризацію — відображення у змісті освіти на кожному етапі навчання різних аспектів людської культури;

• фундаментальність освіти, що передбачає забезпечення універсальності отриманих знань, вивчення основних теорій, законів, закономірностей, культурно-історичних досягнень людства, можливість використання отриманих знань у життєвих ситуаціях;

• пріоритет збереження здоров’я учнів, приведення змісту освіти та форм навчання у відповідність до вікових особливостей школярів;

• профілізацію та диференціацію змісту освіти як умову вибору учнями рівня та спрямованості навчальних програм;

• забезпечення практичної спрямованості освіти шляхом раціонального поєднання продуктивної та репродуктивної навчальної діяльності учнів;

• забезпечення цілісності уявлень школярів про світ шляхом інтеграції змісту освіти (інтеграція міждисциплінарна та в межах одного предмета).

Оцінювання навчальних досягнень школярів важливе з огляду на те, що навчальна діяльність, урешті-решт, повинна не просто дати дитині суму знань і вмінь, а і сприяти формуванню життєвих навичок і відповідних компетентностей. Рекомендуємо вчителям у процесі оцінювання виокремлювати декілька етапів:

• підготовчий, коли вчитель відповідно до мети та завдань уроку визначає завдання зі встановлення рівня навчальних досягнень школярів. Обов’язковою процедурою на цьому етапі є визначення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.

• етап вибору таких методів і прийомів оцінювання навчальних досягнень, життєвих навичок учнів, які забезпечать можливість оцінити поступ у досягненнях учня.

На етапі оцінювання відбувається порівняння прийомів оцінювання з метою та завданнями навчальної діяльності й обраними педагогічними стратегіями. Традиційно вважається, що цю роботу виконує лише вчитель, хоча за умови інтерактивного, особистісно зорієнтованого навчання учні беруть активну участь у самостійному оцінюванні власних досягнень. Таким чином досягається підвищення відповідальності учнів за власні успіхи. Цей етап оцінювання допомагає розібратись у помилках, сприяє переорієнтації, зосередженню зусиль школярів на вивчення певного матеріалу.

Завершується оцінювання етапом розмірковування, аналізом стану навчальних досягнень учнів, фіксуванням можливих недоліків і прийняттям рішення про подальшу організацію навчальної діяльності.

Щоби бути максимально ефективним, оцінювання повинно:

• мати планований і безперервний характер;

•бути спрямованим на реалізацію навчальної програми;

• передбачати не лише виміри, а й інтерпретацію та судження про рівень навчальних досягнень учнів;

•ураховувати соціодемографічні, культурні, гендерні особливості учнів;
• бути справедливим і рівним, створюючи всім учням однакові сприятливі умови для виявлення рівня своїх навчальних досягнень;

• заохочувати учнів до активної участі в навчальному процесі та до самооцінювання, підтримувати бажання до навчання впродовж усього життя;

• бути спрямованим на розвиток і вдосконалення учнів.

Біологічна освіта має сприяти становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі; формуванню екологічної культури; зміцненню духовного й фізичного здоров’я кожної конкретної людини.

Моніторингові дослідження якості біологічної освіти вказують на потребу вдосконалення процедури контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів. Чинний на сьогодні контроль навчальних досягнень учнів здебільшого є простою трансляцією набутої інформації та не передбачає оцінювання процесу застосування знань і вмінь на практиці, рівня творчої діяльності учнів, оцінювання не тільки результату навчання, а й процесу навчання.

Слід урізноманітнювати форми контролю, практикувати взаємоконтроль, самоконтроль і самооцінювання навчальних досягнень учнів. Частіше практикувати виконання учнями тестових завдань, завдань з вільно конструйованими відповідями тощо.

Метою біологічної освіти є формування у школярів ключових компетенцій, яких потребує сучасне життя. Розвиток творчої особистості, формування життєвих і соціальних компетенцій передбачає здійснення вчителем оптимального вибору форм і методів навчання, що мають відносну самостійність і впливають на стосунки, що виникають у процесі навчання між учителем та учнями і між самими учнями. Учитель має практикувати різні форми навчальної діяльності: групову, фронтальну, індивідуальну, які мають здійснюватись в умовах колективної діяльності. Добираючи методи навчання, які б забезпечували реалізацію цілей біологічної освіти, віддавати перевагу методам самостійного здобуття знань, методам, що спрямовані на реалізацію принципу активності навчання.

Зазначені підходи до організації навчального процесу з біології потребують творчого ставлення вчителя та їх подальшого розвитку у практичній діяльності. На допомогу вчителю протягом останніх років підготовлено ряд електронних посібників, які проходять апробацію в навчальних закладах: «Бібліотека електронних наочностей. Біологія, 6–11 класи» («Квазар-Мікро»), «Віртуальна біологічна лабораторія для 10–11 класів» (ТОВ «Компанія СМІТ»), «Дистанційний курс «Шкільний курс біології, 6–11 класи» (УЦДЩ НТУУ «КПІ»). Ці посібники орієнтовані як на інформаційну підтримку проведення уроків, так і для самостійної позаурочної роботи учнів.