МАЙСТЕР-КЛАС

МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ  

НА УРОКАХ ТА В ПОЗАУРОЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 

САВЧЕНКО І.А.  ВЧИТЕЛЬ БІОЛОГІЇ

Унаслідок інтенсивного розвитку сучасного суспільства, насамперед засобів масової інформації, у педагогічній роботі виникало багато проблем. Зовсім нещодавно школа була майже єдиним джерелом інформації для дитини. За даними Л. С. Зазнобіна, сьогодні з розвитком масової преси, світової мережі мультимедійних комунікацій, розповсюдженням Інтернет-мережі школа посідає шосте місце серед різноманітних джерел інформації, а перевага віддається школяра­ми батькам (95,8%), телебаченню та пресі (по 87,5 %),а також друзям (54,8 %) та книгам (39,2 %).

Реформування шкільної біологічної освіти має на меті зробити її більш якісною шляхом забезпечення ши­роких можливостей для розвитку, на­вчання та виховання творчої особис­тості, у результаті яких вона буде під­готовлена до активного, самостійного життя в суспільстві. Таке складне за­вдання можна вирішити шляхом ви­користання інноваційних технологій навчання, серед яких чільне місце займають мультимедійні технології. Вони відкривають нові, ще недостат­ньо досліджені можливості вдоскона­лення навчальної діяльності.

Мультимедіа (у перекладі — багато­варіантне середовище) є новою ін­формаційною технологією, тобто су­купністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й передавання аудіовізуальної інфор­мації, заснованої на використанні компакт-дисків (СD-RОМ). Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо- та відео-інформацію, анімацію, ЗD-графіку А комп'ютери, оснащені мультиме­діа, можуть відтворювати одночасно кілька видів інформації найрізнома­нітнішого характеру, що впливає на перспективи розвитку та форми су­часного процесу навчання. Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, що дає змогу користу­вачеві отримати зворотний зв'язок.

Важко заперечити, що майбутнє за системою навчання, яке вкладається в схему «учень — технологія — вчи­тель», за якої викладач перетворюєть­ся на педагога-методолога, техноло­га, а учень стає активним учасником, процесу навчання. Тобто, якщо в на­вчальному процесі, що виконується за схемою «учень — учитель — під­ручник», заявиться новий елемент — комп'ютер, то зміст праці вчителя суттєво зміниться: основним стане не передача знань, а організація само­стійної пізнавальної діяльності учнів. Тобто величезний дидактичний по­тенціал використання інформаційних технологій навчання зможе бути роз­критим лише за умов, якщо провідна роль у навчально-виховному проце­сі належатиме вчителю, а комп'ютер буде виступати не тільки потужним засобом, а й повною мірою третім партнером у педагогічній взаємодії.

Біологія є одним з тих навчальних предметів, що дає багатий матері­ал для відпрацювання найрізнома­нітніших методів і прийомів роботи з інформацією. Викладання біології пов'язане з використанням великого обсягу різноманітної інформації, що робить застосування комп'ютерної техніки особливо ефективним, оскіль­ки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у ви­гляді таблиць, схем, діаграм, визначи­ти залежність між різними об'єктами і явищами, будовою та функціями.

Ефективність навчання з використан­ням комп'ютерів пояснюється знач­ним унаочненням програмного мате­ріалу, що дозволяє краще зрозуміти та засвоїти абстрактні поняття, сформу­вати практичні вміння та навички.

Ефективне використання комп'ютера в навчально-виховному процесі зале­жить від програмного забезпечення. Комп'ютерні програми з біології по­діляються за дидактичними цілями:

1.  Навчальні програми подають но­вий матеріал у вигляді окремих, логічно поєднаних блоків і за­кінчуються набором запитань або тестів. Ці програми сприя­ють засвоєнню нової інформації та спрямовують процес навчання залежно від рівня знань та індиві­дуальних здібностей учнів

2. Тренувальні програми або програми-тренажери розраховані на повторення і закріплення вивче­ного матеріалу.

3. Імітаційно-моделюючі програми дозволяють вивчати будь-який розділ на основі моделі. Маніпулю­ючи доступними для зміни пара­метрами фізичних величин, учень за реакцією моделюючої системи визначає діапазон їх допустимих змін і усвідомлює суть процесів, які здійснюються під його керів­ництвом. Наприклад, у моделі еко­логічної системи учень може змі­нити відсотковий склад гризунів і хижаків та стежити за всіма змі­нами, які відбуваються в ній.

4. Діагностичні, контролюючі про­грами складають переважно на основі тестів. Вони призначені для діагностування, перевірки й оцінювання знань, умінь і на­вичок учнів.

5. Бази даних — це джерела ін­формації з різних галузей знань, у яких з допомогою питань відшу­кують необхідні відповіді, напри­клад, для пояснення біологічних понять і термінів.

6. Інструментальні програми дають можливість учням самостійно розв'язувати задачі за короткий час із меншими зусиллями. Вони звільняють від рутинної обчислю­вальної та статистичної роботи, надаючи учню свободу у виборі методів розв'язання конкретних задач і простір для творчості.

7. Інтегровані навчальні програми поєднують у собі ознаки двох або трьох перерахованих вище класів.

На сьогодні ринок навчального про­грамного забезпечення України про­понує великий перелік програмних засобів різноманітного призначення, але всі вони практично не адаптовані до використання в умовах школи, бо, як правило, російськомовні не відпо­відають чинній програмі як за обся­гом, так і за структурою, є ілюстрова­ними електронними підручниками, енциклопедіями, довідниками, тоб­то більшість цих програм за дидак­тичним призначенням є допоміжним, ілюстративним джерелом знань.

Проаналізувавши всі позитивні та не­гативні сторони існуючих програм­них продуктів з біології, можна сфор­мулювати такі вимоги до них:

- комп'ютерна програма пови­нна відповідати тим же дидак­тичним вимогам, що і традицій­ні навчальні посібники, таким як науковість, систематичність, по­слідовність, доступність, зв'язок з практикою, наочність;

- програма має функціонувати в умо­вах класно-урочної системи;

- оскільки в умовах класно-урочної системи навчання вчитель є основ­ною фігурою, що керує всіма лан­ками навчально-виховного про­цесу, комп'ютерна програма має виконувати функції інструмента, який допоміг би вчителю урізно­манітнити форми і методи навчан­ня і цим створити умови для підви­щення розумової активності учнів, сприяти організації певних форм діяльності учнів у межах уроку;

- комп'ютерна програма має по­вністю відповідати навчальній програмі з біології;

- вона має задовольняти потреби вчителів різної кваліфікації (крім жорсткого алгоритму навчання програма повинна включати.під­систему конструювання власного алгоритму, так званий «конструк­тор уроків»);

- комп'ютерна програма повинна бути зрозумілою як викладачам, так і учням, а інформація, що ви­носиться на екран, сприйматися однозначно; керування програмою має бути максимально простим;

- учитель повинен мати можливість компонувати матеріал на власний розсуд і в процесі підготовки до уроку займатися творчістю, а не запам'ятовуванням того, в якому порядку буде виводитися інфор­мація;

- комп'ютерна програма має дозво­ляти використовувати інформа­цію в будь-якій формі представ­лення (текст, таблиці, діаграми, слайди, відео-, аудіофрагменти, анімація).

Найсучаснішим комп'ютерним за­собом навчання є мультимедіа, що ґрунтується на спеціальних апаратних і програмних засобах. Однією з безза­перечних переваг засобів мультимедіа є можливість розроблення на їх осно­ві інтерактивних комп'ютерних пре­зентацій з біології.

Презентація — це набір слайдів, на кожному з яких можна роз­містити будь-який текст, малюнки, схеми, відео-, аудіофрагменти, анімацію, використовуючи при цьому різні елементи оформлен­ня. Вони не вимагають особливої під­готовки вчителів й учнів та активно залучають останніх до співпраці.

Аналіз науково-методичної літератури та періодичних видань показав, що мультимедійні презентації здатні розв'язувати багато проблем проце­су навчання, а саме:

¾    використовувати передові інфор­маційні технології;

¾    змінювати форми навчання та види діяльності в межах одного уроку;

¾    полегшувати підготовку вчителя до уроку та залучати до цього про­цесу учнів;

¾    розширювати можливості ілю­стративного супроводу уроку, подавати історичні відомості про видатних учених тощо;

¾    реалізувати ігрові методи на уро­ках;

¾    здійснювати роботу в малих гру­пах або індивідуальну роботу;

¾    дають можливість роздруківки плану уроку та внесення в нього заміток і коментарів;

¾    організовувати самостійні, до­слідні, творчі роботи, проекти, реферати на якісно новому рівні з можливістю виходу в глобаль­ний інформаційний простір.

Ще до появи технології мультимедіа експерти з маркетингу, за результата­ми численних експериментів, вияви­ли залежність між методом засвоєння матеріалу й здатністю відтворити на­буті знання через якийсь час. Якщо матеріал було подано у звуковому вигляді, то людина запам'ятовувала близько чверті інформації. Якщо ін­формація була подана візуально — близько третини. У разі комбіну­вання впливу (зорового і слухового) запам'ятовування підвищувалося до половини. Отже, застосування техно­логії мультимедіа може значно підви­щити ефективність навчання.

Мультимедійні технології дають низку переваг: діти краще сприймають ма­теріал, зростає зацікавленість (сучас­ного учня дуже важко чимось здиву­вати, тим більше зацікавити, особли­во враховуючи можливості вчителя по відношенню до учня), індивіду­алізація навчання, розвиток твор­чих здібностей (залучення дітей до створення курсів, уроків, презента­цій), скорочення видів роботи, що стомлюють учня, використання різ­них аудіовізуальних засобів (музи­ки, графіки, анімації) для збагачен­ня і мотивації навчання, динамічно­го подання матеріалу, формування самооцінки учня та створення умов для самостійної роботи.

Систематичне використання ком­п'ютера на уроці, зокрема систем пре­зентацій, призводить, на мою дум­ку, до: підвищення якісного рівня вико­ристання наочності на уроці; підвищення продуктивності уро­ку;  установлення міжпредметних зв'язків; появи можливості організації проектної діяльності учнів. Учитель, що створює презентацію, змушений звертати величезну ува­гу на логіку подання навчального матеріалу що позитивно позначається на рівні знань учнів; змінюються на краще взаємини з учнями, «далекими» від біології, особливо тих, хто захоплюється інформатикою;  в учнів змінюється ставлення до комп'ютера. Діти починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребу­ють великої підготовки. Мультимедійний урок дає можли­вість комбінувати в одному уроці не­ймовірну кількість цікавих завдань, залучаючи все більшу й більшу кіль­кість дітей. Насамперед нам самим має бути цікаво те, що ми робимо, як ведемо урок. Коли ти задоволе­ний, щасливий від створеного уроку, то й твоя енергія обов'язково переда­ється дітям. І ти, напевно, зможеш за­разити своїм бажанням пізнати щось нове, разом створити якесь диво.

Вважаю, що основним показником того, що я на правильному шляху, — це очі дітей, які із захопленням і неймо­вірним бажанням працюють на таких уроках, а також беруть активну участь у їх розробці, підборі матеріалу. Отже, на сучасному етапі розвитку шкільної освіти проблема застосу­вання комп'ютерних технологій на уроках біології набуває дуже вели­кого значення.

Комп'ютер з мультимедіа в руках учи­теля стає дуже ефективним технічним засобом навчання. Одночасно впли­ваючи на зоровий та слуховий аналі­затори, він оперативно відповідає на дії користувача, підтримуючи справ­жній зворотний зв'язок, тобто пра­цює в інтерактивному режимі.

Застосовуючи на уроках біології муль­тимедійні технології, вчитель може де­монструвати: мікросвіт клітини; ріст і розвиток організмів, еволюцію жи­вих систем, розвиток життя на Землі, тобто за короткий час демонструвати процеси, які проходять упродовж мі­сяців, років і навіть століть; знайоми­ти з явищами, що мають звукове ві­дображення; проводити практичні та лабораторні роботи. Усе це дозволяє вивести сучасний урок на якісно но­вий рівень; підвищувати статус учите­ля; впроваджувати в навчальний про­цес інформаційні технології; розши­рювати можливості ілюстративного супроводу уроку; використовувати різні форми навчання та види діяльності в межах одного уроку; ефектив­но організовувати контроль знань, умінь та навичок учнів; полегшувати та вдосконалювати розробку творчих робіт, проектів, рефератів.

Проведення уроків у разі комплексного застосування традиційних та мультиме­дійних технологій забезпечує набуття учнями не тільки глибоких та міцних знань, а й уміння розвивати інтелекту­альні, творчі здібності, самостійно на­бувати нових знань та працювати з різ­ними джерелами інформації.

Література

Бугайов О. В., Головко М. В., Коваль В.С. Концептуальні положення щодо роз­робки педагогічних програмних засо­бів з фізики // Комп'ютер у школі та сім'ї.-2004.-№8.-С. 13-14.

Гуржій Л. М., Жук О. Ю., Волин­ський В. Я. Засоби навчання: Навчаль­ний посібник.- К.: ІЗМН, 1997.

Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / Н. В. Вовковінська, Ю. О. До­рошенко, Л, М. Забродська, Л. М. Калініна, В. С. Коваль та ін.; За ред. В. М. Мацзігона, Ю. О. Дорошенка.— К.: Педагогічна думка, 2003. — 272 с.

Корнєв В. П. Технології навчання гео­графії.— X.: Вид. група «Основа», 2004.— 112 с. — (Серія «Бібліотека журналу «Географія»»; Вип. 5).

Сучасний урок. Інтерактивні техно­логії навчання: Наук.-метод. посіб. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко; За ред. О. І. Пометун.— К.: А.С.К., 2003.— 192с.:іл.

Селевко Г. К. Проектуємо комп'ютерний урок // Відкритий урок.— 2006.— № З-4.-С. 19-25.

Степанов О. М, Фіцула М. М. Основи психології та педагогіки: Посібник — . К.: Академ-видав, 2003.— 504 с— (Альма-матер).